- замісництво
- —————————————————————————————замісни́цтвоіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
замісництво — а, с. Тимчасове виконання службових обов язків замість кого небудь … Український тлумачний словник
місництво — а, с. 1) іст. У давній Русі порядок заміщення державних посад боярами залежно від знатності роду, його походження й службового становища предків. 2) Додержання вузькомісцевих інтересів на шкоду загальній справі, справі держави … Український тлумачний словник